2+

 

Військовий медик може мати доступ до безпечного та чистого місця для перев’язування ран, але такого місця може і не бути. Проте для тривалого догляду за пораненими в польових умовах важливо, щоб військовий медик добре розумів методику та основні принципи перев’язування ран. Цей розділ запозичено з праці Леони Бойєр «Посібник для студентів по перев’язуванні ран» та адаптовано для військових медиків. Щоб оволодіти методикою перев’язування та зашивання ран, необхідна ретельна практика. Чим частіше ви накладаєте шви,тим краще у вас виходить. Тому набути добру практику непросто, для цього треба оволодіти хірургічною технікою, а не просто повторювати свої дії

ФІЗИЧНИЙ СКЛАД ХІРУРГІЧНОЇ НИТКИ
Шов –це смужка будь‐якого матеріалу, яку застосовують для співставлення країв рани і яка забезпечує їх підтримку, поки тканини загоюються природнім шляхом. При виборі виду шва слід приймати до уваги три чинники. На упаковці шовного матеріалу має бути зазначено:
•Нитка розсмоктується (Absorbable) або не розсмоктується (Non-absorbable)
•Нитка з природного (Natural) або синтетичного (Synthetic) матеріалу
•Нитка плетена (Braided) або монофіламентна (Monofilament)

НИТКИ, ЯКІ РОЗСМОКТУЮТЬСЯ
Деякі нитки розсмоктуються в організмі через певний період часу за допомогою двох механізмів: протеолізу або гідролізу. Їх застосовують тоді, коли фіксація країв рани потрібна для певного періоду часу, після якого тканини, які загоюються, зможуть самі себе підтримувати.

Механізм розпаду та поступового розсмоктування нитки в тканинах залежить від типу використаного матеріалу:
• У нитках з природного матеріалу: протеоліз
• У нитках з синтетичного матеріалу: гідроліз

НИТКИ, ЯКІ НЕ РОЗСМОКТУЮТЬСЯ
Нитки, які не розсмоктуються, або видаляють після періоду загоєння (як трапляється з більшістю швів шкіри), або вони назавжди залишаються в організмі. Якщо зашивають шкіру, їх зазвичай видаляють через 7–10 днів, проте цей термін залежить від локалізації та клінічної ситуації.Нитки, які не розсмоктуються, залишаються в організмі назавжди; їх застосовують тоді, коли зшиті ними тканини навіть після загоєння будуть недостатньо міцними. Ефективна міцність на розрив таких швів увесь час залишається високою.

ПРИМІТКА: Деякінитки, які не розсмоктуються — такі як шовк і нейлон —з часом можуть значно ослаблюватися в організмі, тому їх не можна вважати постійними швами. Якщо ви хочете, щоб шов залишився назавжди — тоді правильно вибирайте шовний матеріал.

НИТКИ ПРИРОДНОГО ПОХОДЖЕННЯ
Нитки природного походження виготовляють з тканин тварин або рослин. Їх білковий склад може викликати найбільш виражену реакцію тканин (запалення) з‐поміж усіх видів ниток. Корисна міцністьниток у тканинах утримується від кількох днів у випадку кетгуту з
швидким розсмоктуванням (Fast Catgut) до кількох місяців у випадку шовку, у кожної особи цей показник індивідуальний.

СИНТЕТИЧНІ НИТКИ
Нитки можна синтезувати з широкого спектру полімерів. Тканини менше реагують на синтетичні матеріали, ніж на природні волокна, тому їх міцність та швидкість деградації (для ниток, які розсмоктуються) подібна та передбачувана в усіх людей. Синтетичні нитки бувають монофіламентними і плетеними.

ПЛЕТЕНІ НИТКИ
У таких нитках сплетено або скручено разом декілька волокон або стрічок. У результаті цього отримано міцну нитку, яка гнучка і зручна у використанні. Мультифіламентні або плетені нитки менш «гладко» проходять через тканини, ніж монофіламентні, таке «затягування» тканин може їх травмувати. Для зменшення таких проблем застосовують плетені матеріали з покриттям, але це не усуває повністю можливості травматизації тканин.Поверхня нитки повинна відповідати вимогам для відповідних тканин, а вузли мати потрібні властивості. Шершава поверхня шва може викликати травматизацію і різати оточуючі тканини — це небажано. Тому при виборі шовного матеріалу слід приймати до уваги як структуру тканини, так і властивості поверхні шва. У принципі нитку з шершавою поверхнею можна зав’язати з меншою кількістю вузлів, ніж нитку з гладкою поверхнею, оскільки у такому випадку менше імовірності, що вузли самі розв’яжуться.Багато з цих ниток покриті спеціальною речовиною для зменшення травматизації тканин, у зв’язку з чим вони стають більш слизькими. Усі види ниток слід ретельно зав’язувати, звертаючи увагу на адекватну кількість хірургічних вузлів та правильне їх затягнення.
Мультифіламентні нитки можуть колонізувати бактерії, їх травматичніше видаляти, оскільки тканини тісніше облягають шершаву поверхню нитки. Тому ці нитки не є найкращим вибором для зашивання шкіри. Проте шов, накладений цими нитками, м’якший, тому їх застосовують для шиття тканин, де основну увагу приділяють комфорту пацієнта.

МОНОФІЛАМЕНТНІ НИТКИ
Ці нитки складаються з одного волокна або стрічки шовного матеріалу. Їх поверхня дуже гладка і легко проходить через тканини, зменшуючи травматизацію від «затягування» тканин. Проте ними важче маніпулювати і зав’язувати, оскільки вони менш гнучкі, ніж мультифіламентні нитки. Більшість синтетичних монофіламентних ниток також до певної міри мають «пам’ять»: при зав’язуванні вузла вони зберігають свій контур та форму згину. Із‐за цієї пам’яті нитка зберігає форму, набуту в упаковці шовного матеріалу, тому з нею важче працювати. Залежно від матеріалу пам’ять деяких ниток (за винятком усіх синтетичних ниток) можна до певної міри ослабити. Властивості цієї пам’яті можна використати для уникнення розв’язування вузлів, адекватно затягуючи кожний вузол до попереднього.

Тепер пам’ять буде допомагати утриматинову форму вузла. Недотягнений вузол буде намагатися повернутися до попередньої форми і послаблюватиметься або повністю розв’яжеться. Монофіламентні нитки не колонізують бактерії, вони не прикріплюються до тканин, тому такі шви шкіри легко видаляти. Із‐за жорсткості конструкції ці шви можуть викликати дискомфорт пацієнта, а їх вільні кінці в деяких випадках можуть проколювати тканини.

ПРИМІТКА: який би тип шовного матеріалу ви не
використовували, пам’ятайте: треба працювати з ниткою, а не протидіяти їй. Вивчіть характеристики шовного матеріалу, щоб використати більшість з них. Намагання
застосувати силу при роботі з ниткою призводить до розчарування, невдоволення шовним матеріалом і, у кінці кінців, до погано зав’язаних вузлів. Не дозвольте нитці перемогти себе!

ЯК ВИБРАТИ ШОВНИЙ МАТЕРІАЛ
На вибір шовного матеріалу та техніку зашивання рани впливає багато факторів.
Остаточне рішення часто є компромісом між кількома факторами і може залежати від особистих уподобань хірурга, які базуються на отриманому досвіді.

Варто приймати до уваги такі фактори:
• Скільки часу шов буде повністю або частково відповідальний за міцність рани?
• Як шовний матеріал буде впливати на тканини і процес загоєння?
• Наскільки великий ризик інфекції?
• Потрібна абсолютна фіксація країв рани чи допустима деяка мобільність, чи вона
навіть бажана?
• Який розмір шва потрібний для досягнення потрібної величини фіксації країв рани?
• Яка міцність шва потрібна?
• Чи шовний матеріал достатньо гнучкий і чи можна зав’язати його у наявному просторі рани?
Подані рекомендації базуються на характеристиках шовного матеріалу та його поведінці в кожній клінічній ситуації.

ЗАШИВАННЯ РАНИ-МАНІПУЛЮВАННЯ ТКАНИНАМИ
Для забезпечення оптимального загоєння тканин фундаментально важливо нанести тканинам лише мінімальну травму. Для цього необхідно:
• Делікатно маніпулювати тканинами делікатними інструментами;
• Шви не повинні викликати ішемію та стискання тканин;
• Краї рани слід співставляти не туго, щоб був простір для розширення тканин із-за
післяопераційного набряку
• Не залишайте мертвого простору.

МЕТОДИКА ЗАШИВАННЯ РАНИ
1.Обробіть шкіру розчином повідон‐йоду (Бетадином), милом з водою або іншим дезінфектантом.
2.Наберіть потрібну кількість анестетика в шприц ємкістю 3,0‐5,0 мл.
3.Приєднайте голку розміром 21‐27 g.
4.Тримаючи голку під кутом приблизно 45º, введіть голку в підшкірну жирову клітковину нижче дерми. Відведіть назад поршень і аспіруйте, чи появиться кров.
a)Якщо в шприц потрапить кров – це значить, що голка випадково потрапила в кровоносну судину. Змініть розташування голки і ще раз відтягніть поршень.
b)Якщо в шприц не потрапить кров – це значить, що голка не знаходиться в кровоносній судині і можна безпечно виконувати ін’єкцію.
5.Введіть достатню кількість анестетика, щоб у тканині утворився невеликий пухир.
6.Змістіть голку до краю шкіри. Повторно введіть голку, змінюючи кут згідно бажаного наступного місця ін’єкції.
7.Повторіть п. 6, поки уся одна сторона рани буде інфільтрована анестетиком.
8.Повторіть п. 4‐6 на протилежній стороні рани.
Зачекайте 1 хвилину. Впевніться, що місцева анестезія діє.

ІНШЕ/СПЕЦІАЛЬНІ ПРИМІТКИ
1.За допомогою голки меншого діаметру можна не аспірувати кров навіть тоді, коли
голка знаходиться всередині судини, оскільки клітини крові можуть затромбувати головку голки і запобігти аспірації в шприц. Часто зміщуйте голку, щоб уникнути введення великої кількості анестетика в кровоносну судину.
2.Інфільтруйте підшкірно жирову клітковину максимально повільно: це зменшить біль від введення препарату.
3.Спочатку інфільтруйте проксимальну частину рани перед виконанням ін’єкцій у дистальну частину. Це забезпечить часткову анестезію, а ін’єкції у дистальну частину будуть менш болючими.
4.Справжні алергічні реакції до амідних місцевих анестетиків (наприклад, лідокаїн®, бупівакаїн) бувають дуже рідко.Альтернативні методи зашивання рани: за допомогою лейкопластира, клею, волосся (рани на скальпі) і скобок. Лейкопластир і клей –легка альтернатива компактного розміру швам або скобкам. Для з’єднання країв рани за допомогою клею, лейкопластира або волосся анестезія не потрібна.

ПОКАЗАННЯ
1. Ушивання чистих ран або дезінфікованих за допомогою обробки шкіри, промивання та хірургічної обробки.
ПРОТИПОКАЗАННЯ
1.НЕ зашивайте інфіковані рани.
2.НЕ зашивайте колючі, різані або вогнепальні рани.
3.НЕ зашивайте укуси тварин або людей.
4.НЕ зашивайте рани, отримані більш як 12 годин тому.

ЗАГАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ПІДГОТОВКИ РАНИ.
1.Підготуйте і промийте всі рани до їх зашивання.
2.Виявіть і видаліть з рани усі сторонні тіла.
3.Промийте питтєвою або стерильною водою під тиском: 100 мл на кожний см довжини рани. Користуйтеся шприцами ємкістю 30 або 60 мл з судинним катетером розміром 18 g або спортивною пляшкою для води з кришечкою, через яку можна витискати воду тонким
струменем. (Обережно: бережіть свої очі і т. п.!)

Щоб дізнатись більше долучайтесь до нас :
Наша сторінка — https://www.facebook.com/paramedicIF/
Наша група — https://www.facebook.com/groups/1734563000172931/
Наш Telegram канал-https://t.me/paramedicIF

2+

от admin