САУ 2С1″Гвоздика»

1+

Радянська 122-мм самохідна артилерійська установка на базі МТ-ЛБ, яка призначена для знищення живої сили, артилерійських батарей, польових укріплень а також для забезпечення проходів в мінних полях та польових загороженнях.

З метою ліквідації відставання радянської самохідної артилерії від артилерії країн НАТО в 1967 році виходить постанова ЦК КПРС та Ради міністрів СРСР № 609–201 від 4 липня. Відповідно до цієї постанови офіційно розпочалась розробка нової 122-мм самохідної гаубиці для сухопутних військ радянської армії.

В ході досліджень були опрацьовані три варіанти САУ. Перший — на базі шасі «Об’єкту 124» (в свою чергу, створеного на базі СУ-100П), другий — на базі багатоцільового транспортера-тягача МТ-ЛБ, третій варіант на базі бойової машини піхоти БМП-1. У всіх варіантах основним озброєнням була 122-мм гаубиця з балістикою Д-30. За результатами робіт було з’ясовано, що шасі «Об’єкту 124″ має надлишкову вагу, до того ж САУ втратить можливість форсувати водні перешкоди уплав. Шасі МТ-ЛБ не вистачало стійкості при стрільбі і необхідного рівня допустимих навантажень на ходову частину машини. Найоптимальнішим варіантом було шасі бойової машини піхоти БМП-1, проте була отримана заборона на використання БМП-1 як базового. Тому якості шасі було вирішено взяти подовжену та модифіковану базу багатоцільового транспортера-тягача МТ-ЛБ. Отримані опрацювання лягли в основу майбутньої САУ 2С1″Гвоздика».

Головним розробником 2С1 був призначений Харківський тракторний завод, гаубицу 2А31 (внутрішньозаводське позначення Д-32) проектували в ОКБ-9. В серпні 1969 року перші чотири дослідні САУ 2С1 надійшли на полігонні випробування. Випробування виявили високу загазованість бойового відділення. Водночас, аналогічна ситуація склалась й з 152-мм дивізійною самохідною гаубицею 2С3. Тоді ж для обох самохідних артилерійських установок були допрацьовані варіанти гаубиць. На базі 2А31 була створена гаубиця Д-16, але цей варіант виявився занадто складним для радянської промисловості.
Тому проблема загазованості бойового відділення САУ 2С1 була вирішена іншим способом, а саме, застосуванням потужнішого ежектора та поліпшення конструкції гільзи. В 1970 році постановою ЦК КПРС та Ради міністрів СРСР № 770–249 від 14 вересня, після доопрацювань, самохідна артилерійська установка 2С1 «Гвоздика» була прийнята на озброєння радянської армії.

Опис конструкції броньованого корпусу та башти.

Самохідна гаубиця 2С1 «Гвоздика» створена за класичною для САУ схемою. Корпус машини зварений з сталевих броньованих катаних листів, повністю герметричний, що дозволяє долати водні перешкоди уплав.

Корпус розділений на три відділення:
— силове (передня частина)
— бойове, відділення управління (середня частина).
— відділення боеукладки (задня частина).

В передній частині корпусу по правому борту розташований силова установка, по лівому сидіння водія.

В середній частині бойове відділення та башта.

В башті встановлена гаубиця, а також місця екіпажу. По правому борту башти розміщуються сидіння заряджаючого, а також частина боеукладки, по лівому борту башти в передній частині місце навідника та прицільні пристрої. За навідником знаходиться командир САУ. Місце командира обладнано пворотною башточкою, встановленою на даху башти. В ніші башти ще частина боеукладки.

В кормовій частині корпусу встановлені основні стелажі боеукладки.

Завантаження здійснюється з грунту через спеціальний кормовий люк.

Бронювання САУ 2С1 «Гвоздика» забезпечує протикульний та протиоскоколковий захист. Товщина листів корпусу та башти досягає 20-мм.

Характеристика:
Тип — самохідна артилерійська установка.
Країна — СРСР.
Роки виробництва — 1970-1991 (модернізація та ремонт Україна наш час).
Кількість, одиниць — 11000.
Роки експлуатації — 1971-наш час.
Бойова вага, кг — 15700…15800.
Екіпаж, особ — 4.
Довжина, мм — 7260.
Ширина, мм — 2850.
Висота, мм — 2725.
Тип броні — сталева, катана, протикульова.
Основне озброєння — гаубиця 2АЗ1(нарізна).
Довжина ствола, калібрів — 35.
Кут підйому, градусів — (-3…+70).
Кут повороту, градусів — 360.
Дальність стрільби, км — 15,2.
Боєкомплект — 40.
Приціли — ПТ-2; ОП5-37; ТКН-3Б.
Двигун — дизельний ЯМЗ 238Н, 299 к.с.
Швидкість по шосе, км/ год — 60.
Швидкість по перетятій місцевості, км/год — 27…32.
Запас ходу, км — 500.
Може плавати.

1+

Помощь проекту

Уважаемые читатели! Мы работаем для вас — стараемся подбирать и публиковать самые интересные и познавательные статьи. Если вам нравится то, что мы делаем, вы можете помочь развитию нашего журнала.
Заранее благодарим вас за вашу поддержку!
https://www.privat24.ua
Карта Приватбанк 5168745300344147